День Соборності України — офіційне свято держави, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки ( ЗУНР).
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність — це об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території.
Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.
Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
До цієї події викладач кафедри гуманітарних дисциплін, к. і. н. Кукса Н. Г. та здобувачі освіти підготували матеріали та провели інформаційні хвилини в групах.
