Вишивка в національних традиціях України займає особливе місце, вона є символом нашої культурної спадщини. Здавна вважалося, що вишита сорочка приносила успіх та була сакральним оберегом, який захищав від біди, хвороби, заздрості та негативної енергетики. В наш час вишиванка не є повсякденним одягом, її надягають на свята або визначні дати. «День вишиванки» прийнято відзначати третього четверга травня. У 2024 році цей день припадає на 16 травня.
Вважають, що візерунки на вишиванках є не тільки прикрасою одягу, а й несуть в собі магічний сенс.
Для вишивок Черкаського регіону характерним є рослинний орнамент, який складається з грон винограду, ягід, невеличких квіточок, а також горизонтальне розміщення узорних червоних ліній на рукавах, а в деяких селах додають також золотистий відтінок.
На сорочках у Черкаській області використовують червоний колір та ромби. Це є символом родючості та плодючості. Однак спочатку вишивали без кольорів, так звані сорочки «біле по білому». Таку вишивку вважали дорогою, тому що такий одяг створювати було не просто. Уже пізніше з’явилися сорочки з кольоровою вишивкою.
Першу в світі бойову вишиванку створили в Черкасах у творчій майстерні відомої української художниці Олександри Теліженко. Ця вишиванка незвичайна, такої немає ніде в Україні та світі. Вона не вишита традиційно, коли малюнок мережать на полотні. Черкаські майстрині взяли і вишили гладдю маніжку, а потім нашили її на військову сорочку, яка видається нашим захисникам у ЗСУ.
